Юна. Відчайдушна. Але зовсім не безпорадна… Новина про падіння туманного кордону змусила Еовін мчати стрімголов назад, у рідний Вінтор. Дівчина не підозрює, що це грає на руку ульфаратцям. У нічній та туманній столиці люди-перевертні ось-ось захоплять владу, і друзям Еовін не залишається нічого, як тікати. Сама Еовін знову стикається з всемогутнім воїном Ульфарата, похмурим чужинцем з небезпечною темною аурою, який одного разу мало не вбив її. Але навіть незважаючи на те, що їхня обопільна ненависть один до одного обпалює серце, він повинен утихомирити свій гнів, оскільки його король прагне, щоб дівчину доставили до нього живою. Безпорадна, загнана в пастку, Еовін готова померти, але не перетворитися на маріонетку Ульфарату…