«…Наймасштабніший, досі неперевершений експеримент – це, звісно, всесвіт «Едему» Гаррісона та його іїлани». Водними істотами їх назвати начебто не можна, але... можна. Цивілізація їлане не морська і не сухопутна: швидше мілководна. По-справжньому далекі плавання цим завроідам не під силу (доводиться вдаватися до «біотехніки»), проте вони чітко тяжіють до води, проводять у морі дуже значну частину часу, морем же здійснюють основні вояжі на генетично модифікованих кораблях-іхтіозаврах, на берегах морів (великих річок, озер) вирощують свої неймовірні міста-дерева... А молодь взагалі має пройти етап океанічного існування: лише у самок, що подорослішали, з'являється можливість надовго виходити на сушу і навіть знаходити розум, нехай не завжди і в різній мірі. безумовно, динозавровий, але чи вважати динозаврами самих іілане'?…»