«…Але я розповім тобі про те, чому я все-таки зважився стати на той шлях, який назавжди змінив життя людства. Справа в тому, що я полюбив дівчину. Вона була християнкою. Її звали Діана. Ми працювали разом у шпиталі. Я намагався доглядати її, дарував квіти та цукерки, запрошував у дорогі ресторани. Вона зрідка приймала мої залицяння, але була завжди холодна зі мною і байдужа. Навіть найкращі протези на той час не могли приховати відсутність лівої руки. І тоді я замкнувся у своїй лабораторії і не виходив з неї доти, доки не виготовив креслення першого у світі біопринтера. Руку я наростив з другої спроби…»