Якщо ви захочете раптом знайти місце, де розташована Поляна, на карті Росії, не турбуйтеся, це, на жаль, марно. Вона лишилася в іншому часі. І, можливо, навіть у іншому просторі. Багато води вибігло з того часу, багато що змінилося… Ми стали іншими. Жорсткіше, холодніше, активніше. Більшість втомилася від життя і від нескінченної роботи, а життя повільно і неухильно мчить все далі під ухил. Втім, Поляно... А що — Поляно? Просто великий рівний майданчик для випасу худоби неподалік найближчого населеного пункту. Просто там сиділи люди в лісі, відпочивали. Намети ставили. Усі вони — езотерики, тією чи іншою мірою. Із різних груп. Тут розпалюються пристрасті, киплять приховані, часом явно не виявлені, «енергетичні» війни, зашкалюють емоції. Як і скрізь, люди займаються переділом. Розбірками хто головний… На Поляні. На межі емоцій та на межі зриву. Йде війна про «егрегорів». А істина, в даному випадку у вигляді непомітної людини з білою бородою, що говорить і робить дивні речі і назавжди змінила багатьох, знову для більшості проходить повз, і більше не повернеться ніколи. І мало хто зміг тут хоч чогось навчитися. Тому що нікого й нічого навчити неможливо без внутрішнього старання самої людини. І тому, що більшість шукає не трансформації та внутрішнього зростання — а «Вчителі» для поклоніння…