Жюстина Дальвік живе одна у великому, гарному, але похмурому будинку на березі мальовничого озера. У цьому будинку вона народилася та виросла. Коли їй було три роки, її мама раптово померла на очах маленької дівчинки. Батько, власник успішної кондитерської компанії, через кілька років одружився зі своєю красунею секретаркою Флоре. З цього дня життя Жюстини перетворилося на низку образ, випробувань та болю. Усі, хто підходить до Жюстини надто близько, приречені на смерть. Що ж відбувається насправді? Хто винен у смерті людей, пов'язаних з цією самотньою жінкою? Що в ній не таке? Можливо, ключ до таємниці захований у минулому, у дитинстві Жюстини? Можливо, те невідоме й небезпечне, що дрімає в людській душі, прокинулося і рветься назовні?.. Страшне, темне, патологічне у романах Фріманссон виглядає як щось нормальне та повсякденне, і від цього буквально мороз по шкірі. Трясти починає з перших сторінок, хоча начебто все так рівно, спокійно, навіть сонно, але волосся від жаху так і ворушиться. («Пролог») назвав книгу найкращою у категорії «перекладний роман».