Книга Саби Махмуд (1962–2018), антрополога та професора Каліфорнійського університету в Берклі, — новаторський аналіз ісламістської культурної політики. У його основі — етнографічне дослідження низового жіночого руху благочестя в мечетях Каїра, спрямованого не так на захоплення чи перетворення держави, але в реформування моралі. Розглядаючи традиційні ісламські практики, на яких фокусувалися його учасниці, Саба Махмуд показує, яке значення для політичного ландшафту Єгипту мало цей рух і як у його контексті етичний та політичний виявляється нерозривно пов'язаний між собою. Її робота присвячена пошуку відповідей на три центральні питання: як рухи морального реформування допомагають нам переосмислити нормативний ліберальний підхід до політики? Як прихильність жінок до патріархальних норм, що лежать в основі таких рухів, проблематизує ключові положення феміністської теорії про свободу, агентність і владу? І як аналіз дебатів про релігійні практики серед ісламістів та їхніх світських критиків допомагає зрозуміти концептуальний зв'язок між тілесністю та політичною уявою?