Ну, тут ніби як продовження першої частини. ГГ такий «я всіх покараю, бо в мене є іржава кочерга», а йому все навколо «дебіл, це другий том, тут противники стали сильнішими, качай скилл давай». бом-бом, мазафакі». А вони всі такі купою «він ваще наркоман якийсь, кличте іржавий совок». А читачі такі «до чого тут взагалі совок?». А автор у відповідь «та я сам в а№#$уе, нічого не розумію, я взагалі хворів, а голоси в голові кажуть, потрібний совок, кочерга ж є». А ще анотацію треба написати. Начебто вона на другому томі комусь потрібна взагалі. Типу, я не читатиму другий том, якщо анотація — фуфло. Начебто ти по першому тому не зрозумів, що тут відбувається? Та ця анотація найкраще описує всю книгу, я взагалі не знаю, що ще сюди дописати? Вступай в Культ. (Культ з великої літери)