Олександр Лукін, один із найстаріших радянських чекістів, у тридцятих роках працював у ГПУ УРСР та особисто брав участь в операції, описаній у повісті. Також він відомий читачам як автор повістей, оповідань і нарисів про радянських розвідників. У Велику Вітчизняну війну А. Лукін був заступником з розвідки Героя Радянського Союзу Д. Медведєва, командира особливого прославленого загону, що діяв у гітлерівському тилу. Повість заснована на подіях складної операції, проведеної радянськими контррозвідниками-чекістами на початку тридцятих років, у якій брав участь і сам А. Лукін. В основі повісті «Оманлива тиша» лежать реальні події: у 1933–1934 роках у місті Миколаєві органами держбезпеки було розкрито та ліквідовано німецьку шпигунсько-диверсійну організацію. Ну, дуже вже зацікавили, співробітника Одеського ГПУ Олексія Каротина, часті відвідування Нижнеліманська, співробітників німецьких фірм. Адже там, судноверф. І будуються нові підводні човни. І можливий витік секретних відомостей. І так, відрядження. І вже перші відомості видають. Тут працює резидент німецької розвідки. Про розкриття розгалуженої мережі агентів німецьких спецслужб, про таємницю загибелі в роки Першої Світової війни нового лінкора «Імператриця Марія» та багато іншого. І йшов тоді 1933 рік ... У 1966 скорочений варіант повісті був опублікований в журналі «Зміна» під назвою «У тиші, перед громом». За мотивами повісті 1989 року режисером Геннадієм Полокою було знято фільм «А чи був Каротін?» Автором ілюстрацій є О. Ніколаєв