“Епоха крайнощів: Коротке двадцяте століття (1914–1991)” – одна з головних робіт відомого британського історика-марксиста Еріка Хобсбаума. Разом з трилогією про "довго дев'ятнадцятому столітті" вона по праву вважається вершиною світової історіографії. Хобсбаум ділить коротке двадцяте століття на три основні етапи. "Епоха катастроф" починається Першою світовою війною і закінчується разом з Другою; за нею слідує “золоте століття” прогресу, деколонізації та зростання благополуччя у всьому світі; третій етап, кризовий обох полюсів післявоєнного світу, завершується його повним розпадом. Глибока ерудиція та унікальний культурний досвід дозволяють Хобсбауму оперувати прикладами з різних галузей історичного знання: історії науки і мистецтва, економіки та революційних рухів. Ровесник століття, космополіт і комуніст, якому важко далося прощання з радянським міфом, Хобсбаум приділяє однакову увагу Європі та обом Америкам, Африці та Азії. Йому притаманний дар говорити з читачем на рівних, просвітлюючи без поблажливості та прищеплюючи здатність систематично мислити. Тверезий аналіз процесів кінця другого тисячоліття набуває нового змісту на початку третього: майбутнє, яке проступає на сторінках книги, сьогодні стало реальністю. “Епоха крайнощів”, захоплююча та вражаюче сучасна книга, — незамінний інструмент для його осмислення.