Спін офф до серії "Іден". Ліліана Я шкодувала, що тоді розповіла батькові про поцілунок. Про поцілунок сина садівника, який у нас працював. Але тоді мені було лише одинадцять років. І я не розуміла, як улаштований цей світ і що діється в голові мого батька. Тато вибіг з дому і звільнив батька того хлопчика. І прямо в мене на очах садівник ударив свого сина. Я ніколи більше їх не бачила, але ніяк не могла забути погляд хлопчика — впертий, без краплі жалю. Чи побачу я колись його знову. Цікаво, як він відреагує на мене. Хоча б згадає моє обличчя? Напевно, ні. Мабуть, він забув про мене. Але якщо він все ж таки пам'ятає мене, мені хотілося б перед ним вибачитися за те, що його безневинний поцілунок привів до таких наслідків. >Брендя ненавидів її батька. Він руйнував мою сім'ю. Але я хотів його дочку з такою спрагою, яку нічим не можна було вгамувати. Роками я мріяв про це, будучи нею одержимий. Пожадливість у поєднанні з ненавистю — погані соратники. Як хвороба у крові, вони руйнують життя. Хоча я спав з іншими жінками, але потяг до неї тільки посилювався. Вона переслідувала мене постійно. Іноді, коли не міг більше боротися зі спрагою до неї, я починав за нею стежити здалеку. Поруч із нею завжди знаходилися охоронці її батька. Я побачив якою красунею вона стала, вона була не для мене. Але коли їй виповнилося двадцять, вона залишила гніздо батька - це був справжній подарунок долі. Я закинув свої сіті, і моя горда циганська принцеса потрапила в них.