«Вовка чомусь був упевнений, що ніж слід зберігати подалі від сторонніх поглядів та дотиків. Хоча ніж зовні не був нічого особливого: пожовкла від часу кістяна рукоятка, тьмяне лезо, правда дуже гостре, коли Вовка вперше, перевіряючи заточення, провів по лезу пальцем, бризнула кров, порізався. На рукояті напівістерті літери чи знаки, не розібрати, як Вовка не напружував очі».