Для Сарефа настає період довгоочікуваної свободи. Ненависний клан залишився позаду, більше не буде інтриг, підступів і змов, більше не буде тиску заради блага клану, що перемелює кістки та душу. Тепер усі рішення лише за головним героєм, попереду пік здобуття сили, здобуття повного набору умінь — і ніхто, крім самого Сарефа, не посміє вирішувати за нього. Але будуть і свої труднощі. Прийде розуміння, що багато речей доведеться робити самому. Що тепер кожна дія та кожне рішення матиме свою вагу та свої наслідки. І що підтримки клану за спиною більше немає, і не всі двері, відчинені для героя раніше, залишаться такими сьогодні. Чи можна зберегти свободу, якщо за тобою по п'ятах йдуть два клани, а позаду причаївся третій, готовий зіграти як на твоїй помилці, так і на помилці перших двох? А якщо так — то якою ціною?