Вітрина лялькової майстерні заворожувала не лише Марину. Виставлені там іграшки були зроблені настільки майстерно, що здавалися живими. Подивитися на них приходило багато городян — незважаючи на те, що господар майстерної симпатії не вселяв. Високий, блідий старий з довгим сплутаним волоссям лякав усіх без винятку, ніхто не міг витримати його погляду, і ніхто ніколи не чув його голосу. Яким же було здивування Марини, коли лялькар сам заговорив з нею, запропонувавши дівчинці за величезні гроші купити пасмо її волосся…