Переміщаючись містом, ми часто покладаємося на зір, не звертаючи уваги на те, що нас постійно переслідує колосальне розмаїття повсякденних шумів. Пропонуючи довіритися слуху, американський культуролог Брендон Лабелль показує, наскільки наш досвід та навколишня дійсність залежать від звукового ландшафту. У запропонованій їм логіці «акустичних територій» звук стає не просто тлом побутового життя, але організуючою силою, здатною задавати нові контури соціальної, політичної та культурної діяльності. Спираючись на поетичну метафорику, Лабелль досліджує різні рівні міського життя, буквально прямуючи знизу вгору – від гулу підземки до радіохвиль у небі. В результаті перед нами одна з найяскравіших книг, яка поєднує соціальну антропологію, урбаністику, філософію та теорію мистецтва і завдяки цьому допомагає дізнатися, яку роль відіграє звук у формуванні приватних та публічних сфер нашого існування.