Автор знову забув інструкцію?! Вічно доводиться робити за нього брудну роботу… Загалом справи наші погані. Мільйон гривень боргу — непосильна ноша, і, якби ці три мимри мене не воскресали, мені не довелося б її тягнути на собі. Але таке життя, і мені знову доводиться рятувати цей роман. І, схоже, все не так просто – якщо з боргом нам доводиться розбиратися особисто, то тепер над усім Кводом нависає небезпека блакитної чуми. Хоча кого я обманюю — з цим мені теж доведеться розбиратися особисто, бо в цьому світі все — некомпетентні виродки. Крім мене. Я ж найрозумніший із можливих влучників, забули?