Історія СРСР часто вимірюється десятками та сотнями мільйонів трагічних та насильницьких смертей — від голоду, репресій, воєн, а також катастрофічних витрат соціальної та економічної політики радянської влади. Але величезна кількість жертв радянського експерименту оточувала ще неосяжна смерть: мова про мільйони і мільйони людей, які померли від старості, хвороб та нещасних випадків. Книга історика та антрополога Анни Соколової є аналіз державної політики щодо смерті та поховання, а також химерних метаморфоз похоронної культури у великих містах СРСР. Ця тема тривалий час залишалася в тіні досліджень про політичні репресії та війни, а також робіт з традиційної сільської похоронної культури. Якщо ці аспекти радянської мортальності досліджено непогано, то питання про те, що являли собою в матеріальному та символічному вимірах смерть та похорон рядового радянського городянина, вивчений мало. Тим часом він дуже важливий для розуміння того, ким була (або мала стати) «нова радянська людина», проголошена революцією. Аналіз трансформацій у сфері похоронної культури проливає світло і на інше питання: чи був досвід радикального реформування суспільства в СРСР абсолютно унікальним, чи, незважаючи на весь свій радикалізм, він був частиною масштабного модернізаційного переходу до індустріальних товариств? Анна Соколова – кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту етнології та антропології РАН, викладач програми «Історія радянської цивілізації» МВШСЕН.