З останніх подій у першій книзі минуло тринадцять років. Мирослав виріс, став помічником матері з батьком. Більше у житті остров'ян істотно нічого не змінилося. Все той же світ Улля, з якого нікуди не зникли кровожерливі тварюки, мури та інша нечисть. Регулярні перезавантаження кластерів із неодмінною панікою, кров'ю та смертю. Поїздки на мародерку та видобуток споранів для остров'ян перетворилися на повсякденну рутину. Тішить, що змужнівши і замотши, головні герої не очерствели душею і не втратили віру в дружбу, людей і людяність. Все б добре, але минуле не поспішає їх відпустити, підкидаючи нові таємниці…