«У Дамаску жила дівчина на ім'я Таїс. Вона була така прекрасна, що коли ввечері дивилася на небо, зірки від злості зривалися з місця і гасли від заздрощів. Вона була чудова. Аллах сказав сатані: - Торкаючись всього своїми мерзенними руками, не смій торкатися Таїс. У найкрасивішу посудину я хочу налити кращої олії, – нехай вона буде такою ж прекрасною душею, як і тілом…»