Ліді відразу здалося дивним цей збіг – назва нового нічного клубу «Червона вовчиця» і та пісня про червону вовчицю, під звуки якої вмирав її брат Сергій. Його звільнили з табору достроково – через тяжке каліцтво, отримане на лісоповалі. Замість гордого красеня додому повернулася тінь колишнього Сергія – страшна, понівечена. Але він недовго прожив удома – поїхав до села, де пригорів, випивши горілки, у старій тіткиній хаті. Ліда знайшла в плеєрі касету з нестерпно сумною та гарною піснею про вовчицю. Вона нутром почула, що брат наклав на себе руки... І ось вона в клубі «Червона вовчиця» і бачить цю хижу жінку з червонуватим волоссям, яка співає ту саму пісню-плач. На плівці теж звучав її голос... І як вона злякалася, побачивши Ліду! Ліда навела про неї довідки, прочитала братову справу і все зрозуміла. Помста її буде страшною!..