Діоніс не був включений до моєї роботи «Боги Греції» (1929), оскільки не належить до кола справжніх олімпійців, якому присвячувалася книга. Тепер же він стає центральною темою окремої роботи. Те, що було представлено мною в цій роботі, багато в чому значно суперечить загальноприйнятим тенденціям у дослідженні міфології. Зазвичай дослідження давніх вірувань передбачає простеження еволюції, яка починається з перших примітивних уявлень про божество і завершується величчю його класичного прояву. У цьому роботі, навпаки, у центрі критичного осмислення перебувають витоки виникнення вірування, які виникли набагато раніше діяльності окремих поетів і художників. По суті, без цього потужного імпульсу їхня діяльність була б зовсім неможливою. Порівняно з основою творіння, всі пізні мазки, хоч би якими значущими вони були, виявляються дрібними.