Людина – «жорстока тварина». Ця радикальна теза є відправною точкою дискурсивної історії жорстокості. Вчений-культуролог Вольфганг Мюллер-Функ визначає жорстокість як частину цивілізаційного процесу і пропонує свій погляд на цей несамовитий аспект людської еволюції, який вислизає від звичайних описів. Канетті та Маркізе де Саде, Жане Амері та Маріо Льосе, Зігмунді Фрейді та Морісі Мерло-Понті, Ісмаїлі Кадарі та Артурі Кестлері – Вольфганг Мюллер-Функ розповідає повчальну історію жорстокості і пропонує філософський спосіб протистояти її спокусникам. .