Щодня атомолюдини хаотично переміщаються у просторі — поспішають на роботу, п'ють, їдять, клацають по клавішах комп'ютера, наступають один одному на ноги у громадському транспорті та роблять ще масу дій. Зіткнувшись, вони змінюють траєкторії руху один одного, визначаючи тим самим подальший перебіг подій, часто навіть не здогадуючись про свою роль у чиємусь житті. І якщо ланцюжок випадкових збігів призводить до того, що двоє, зіткнувшись, відчувають взаємне тяжіння — подальша їхня доля теж залежить від провидіння, або воно кидає їх у точці перетину доль, надавши їм свободу вибору та відповідальність за своє подальше життя.