Ще в інституті я закохалася у хлопця із сусідньої групи, закохалася по вуха! Я була найщасливішою, але, на жаль, зовсім недовго. Антон виявився зовсім не тією людиною, якою я його собі малювала у своїх фантазіях. Мої мрії розбилися про реальність, оскільки він виявився зовсім не готовим до відповідальності. І ось через кілька років я зустрічаю його. Тепер він наречений моєї подруги, а я мати одинака. Мені здається, Антон здогадується, що він батько моєї дитини. Він змінився, але я вже не наївна дівчинка.