Чому ми переглядаємо ті самі фільми знову і знову? Одним це дає можливість повернутися в минуле, іншим – усвідомити сьогодення, а іноді просто хочеться повторити той емоційний досвід, який пережив багато років тому. Старе кіно змушує нас побачити, як змінився світ довкола нас і як змінилися ми самі у цьому світі. Кінокритик і есеїст Борис Локшин переглядає різні картини: визнані шедеври світового кіно, культові радянські фільми, а також колись знамениті, а нині майже забуті хіти масової культури – від «Конформіста» та «Польотів уві сні та наяву» до «Еммануелі» . Відмовляючись від сухого кінознавчого аналізу, автор розповідає про ці фільми живою та яскравою мовою, вибудовуючи дивовижні ланцюжки між минулим та сьогоденням, особистим та загальним, смішним та трагічним, а головне – змушує читача побачити ці фільми у зовсім новому світі.