Монументальний роман Вольфрама фон Ешенбаха "Парцифаль" ("Рarzival") написаний у першому десятилітті XIII ст. Зберігшись у кількох рукописах, роман було надруковано вже у 1477 р. У наступні століття інтерес до «Парцифалю» поступово зменшився, і книга була майже забута. Її нове видання (здійснене X. Міллером) з'явилося в 1744 р., але не привернуло широкої уваги, так само як і переказ роману гекзаметрами, виконаний Йоганном Яковом Бодмером (1698-1783) і надрукований в 1753 р. Перше наукове видання «Парцифа підготовлено найбільшим німецьким дослідником К. Лахманом (1833), у 1870-1871 рр. вийшло нове критичне видання роману, здійснене Барчем. У 1903 р. Альберт Лейцман підготував нове тритомне видання "Парцифаля", потім кілька разів перевидане. (Wolfram von Eschenbach, Parzival, herausgegeben von Albert Leitzmann, 5. Auflage. Halle, 1955).

Опираючись на видання А. Лейцмана, виконано справжній переклад. Враховуючи величезні розміри книги (в окремих списках до 25 000 віршів), переклад цей неминуче скорочений. Перекладач прагнув передати як основний зміст роману, а й його стилістичні особливості – безсумнівний наліт імпровізації, що відбилася у відступі від суворого ритмічного малюнка вірша, в розмовних інтонаціях, повторах тощо. При скороченні тексту не опущено жоден із суттєвих епізодів книги, у ряді місць замість точного перекладу дано короткий – віршований – переказ. Ці місця позначені крапками. Російською мовою роман Вольфрама в такому обсязі ще не перекладався.