Куди дивишся, те й бачиш. Ну а що бачиш, так себе й у світі відчуваєш. А що ж робити, якщо все до темного ока тягне? Чи то очі від світла відвикли, чи ще що. Так, буває і навколо здається, що зовсім темнотою огорнуло. А тоді тільки морок це. Світло завжди є. Навколо. У нас. Кожен, звісно, сам знайде, якщо шукатиме. Питання коли всередині живе, життя відповідь підкине так чи інакше. Можна й казкою доріжку знайти.