Наш Герой все твердіше стоїть у цьому не такому вже тепер і новому Світі на ногах. З ним не гидують особисто розмовляти Імператори та Ректор Магічної Академії. Королі відчиняють двері спалень своїх дружин і дочок, а також Арсеналів, Казни і Скарбниць. Але, чомусь, жити від цього всього простіше не стає. І знову дорога стелиться під ноги, і знову пилюка, знову зброя в руках... А хотів же за кульман і креслити, креслити!.. Та тільки, хто ж його запитає?