І за мільйон років я ніяк не могла уявити себе в образі дівчини, яка розрубує сокирою різнокольорові фланелеві сорочки, для створення ковдри. Але ось вона я, яка займається саме цим, намагаючись впоратися з розчаруванням. Все почалося, коли мій брат Пол переконав мене поїхати в останню сімейну подорож по Матері всіх доріг разом з ним і батьком. Як в старі добрі часи? Ні. Пол забув згадати, що також він запросив з нами свого найкращого друга, Портера Сміта, який був моєю дитячою закоханістю і чоловіком, який розбив мені серце 4 роки тому. перепалки, незручні моменти, і ванну, повну брудних фланелевих сорочок. Вічні підколки Пола, диявольська усмішка Портера, перетворили нашу тижневу подорож Америкою в старенькому будиночку на колесах у справжнє божевілля. Але це було не найстрашніше. Прокидаючись щоранку, мені довелося спостерігати, як сусідський хлопчик, який вкрав моє серце, перетворився на сексуального чоловіка, від якого в мене досі перехоплює подих.