Виняткові за своєю правдою романи про Велику Вітчизняну. Гуркіт далеких розривів, запах пороху, брязкіт гусениць - страшні прикмети війни заново оживають на сторінках книг, написаних онуками тих, хто в далекому 1945-му дійшов до Берліна. дні з'явився свідком загибелі двох піхотних полків із їхніми командирами. Війна – це страшна річ… особливо для піхоти. Я живу на НП полку і бачив штурм, а тепер споглядаю поле, вкрите сірими шинелями. Довго вони ще лежатимуть!» Ця книга є окопною повістю. Але вона відрізняється від «лейтенантських повістей», створених письменниками в домашній, мирній обстановці, через роки після закінчення війни. Ця книга написана саме в окопах. Автор використав листи батька, які приходили з фронту, літературно опрацював їх, додав батьківські усні оповідання. Це хроніка всієї війни, справжній погляд із окопа.