Час – штука примхлива і непередбачувана. Але з ним можна домовитися і зробити своє життя практично вічним. Для цього достатньо потрапити до міста, якого немає. Тільки от ніколи не знаєш, як насправді до тебе віднесуться місцеві жителі. Дениса можна було б назвати звичайним хлопцем, якби не одне «але». Темпорари, жителі міста, що існує поза часом, вибрали його як жертву стародавньому артефакту – Кристалу Вічності, який дарує нескінченну молодість своїм власникам. Як хлопцеві уникнути незаслуженої загибелі? І чому головний темпорар так сильно схожий на нього самого? Що означає вічне життя для людини, яка втратила пам'ять – абсолютне щастя чи смерть?