Євген Громов ціною свого життя рятує з-під руїн будівлі маленьку дівчинку. З волі долі свідомість героя переноситься в 1956, в тіло браконьєра. Складно говорити про везіння — довкола тайга, поруч валяється знівечений труп, а десь неподалік бродить голодний ведмідь. Поступово, Євгеній розуміє, що реципієнт, в тіло якого він потрапив, перед смертю встиг наламати дров. u003dВід Радянського інформбюро:—Все на боротьбу з браконьєрством.—Автор свій мисливський членський квиток десь втратив. Той, хто знайшов винагороду.— Населений пункт вигаданий (на карті його немає).