У письменницької палітри Темникова дуже широкий спектр – крізь майстерну в'язь його прози проглядає то лисяча мордочка з новел Пу Суньліна, то лукава посмішка Борхеса, то важкий еротизм бунінських «Темних алей». Можливо, блискучі історії Темникова – це прообраз майбутнього євразійського листа, що скидає кайдани постиглих жанрів і сміється над їхньою нудною геометрією, адже його гармонія вивірена ходом небесних світил, а не кравецьким лекалом.