Деметрія, величезного та похмурого воїна, уникають навіть його побратими-охоронці. Він надто похмурий. Занадто зіпсований. І, завдяки своїй спадщині, усвідомлює, що краще триматися від усіх подалі. Ізадора пропала. Ці слова оглушливим гуркотом віддалися у голові хранителя. Заради її власного блага він уникав тендітну принцесу, свою суджену. А тепер її викрали. І для того, щоб її повернути, йому доведеться поринути в темний куточок своєї душі, від якого він завжди тримався подалі. І тільки нарешті впустивши її у своє серце, він, можливо, врятує їх обох.