«…Джесіка нарешті зрозуміла суть хюгге. Це почуття і водночас спосіб існування. Це уникнення нездорових, конфліктних ситуацій, і істерик насамперед, це вміння насолоджуватися найважливішими та значущими моментами у житті – часом, який ми проводимо з дітьми, сім'єю та друзями. Вміння визнавати їх важливими. Це простота, радісна атмосфера, можливість забути труднощі. Це бажання та вибір бути в моменті, це участь у створенні затишку для всіх. У великій сім'ї хюгге вимагає зусиль, тому що, як і будь-який командний проект, він передбачає спільне досягнення мети. Хюгге - це протилежність індивідуальної переваги. Щоб досягти хюгге, кожен має хотіти і дотримуватися його. Кожен має відігравати свою роль. Якщо всі члени сім'ї готові створювати затишок, це робить зустрічі родичів набагато приємнішими і дарує щастя кожному з гостей…»