Людський розум одночасно і геніальний, і жалюгідний. Ми підкорили собі вогонь, створили демократичні інституції, побували на Місяці та розшифрували свій геном. Тим часом кожен з нас постійно робить помилки, часом ірраціональні, але частіше просто через невігластво. Чому ми часто вважаємо, що знаємо більше, ніж знаємо насправді? Чому політичні погляди та хибні переконання так важко змінити? Чому концепції освіти та управління, орієнтовані на індивіда, часто не дають результатів? Все це (і багато іншого) пояснюється глибоко колективною природою інтелекту та знань. У співпраці з іншими наш розум дозволяє нам робити дивовижні речі. Справжній геній може проявити себе у способах, за допомогою яких ми створюємо інтелект, використовуючи навколишній світ.