Єдиною любов'ю суворого і нелюдимого інквізитора Армандо стала жінка, звинувачена в чаклунстві, і вона віддала перевагу смерті його обіймів. Її маленька дочка заповнила порожнечу в його серці ... («Дочка інквізитора») Поки її мачуха купалася в розкоші, шістнадцятирічна Катаріна виховувалась у монастирі у строгості та послуху. Вийти з нього вона може лише під вінець – і лише на вибір батька! Але вона вже віддала всю свою ніжність молодому духовнику... («Сповідь послушниці»)