Знаєте, як це буває? Ну, коли щось трапиться, і бац, все відразу встає з ніг на голову? Отож і в мене так. Сиділа собі, сумувала, а тут «бац» — і дракон у віконце. А потім бац — і дракон уже я сама. А потім таке почалося ... Знову до школи, знову заміж, знову війна, і всі намагаються тебе вбити. Іноді не вбити, але теж приємного мало. І як з усього цього вибратися, все ще залишаючись собою, розуму не прикладу. Але нічого, будемо, як завжди, розбиратися по ходу.