«– Оточили, – з легкою усмішкою оголосив його світлість лорд Хігверд, а для мене – просто Хірд. У його напускну безтурботність я не повірив. Встиг помітити презирливу, злу усмішку, що на мить скривила тверді губи. І значить, старший брат був неймовірно розлючений цим нахабним, підлим нападом. Адже означало воно дуже багато. Для початку – безперечність змови наших ворогів. Ще поява в замку зрадника, причому серед тих людей, кому досі ми беззастережно довіряли. В іншому випадку вороги не гнали б нас так нахабно і впевнено, наче беззахисну дичину. І ось ця думка була гіршою за все інше. Саме тому ми й йшли в саму глушину змішаного лісу. Туди, де під покровом неосяжного дуба ховалася непоказна сторожка, давно перетворена на неприступну фортецю. Але зовсім не нами ... » Книга 1.