Виверження Єллоустоунського вулкану не залишило живого місця на Землі. Врятувалися мало хто. Частина людей у космосі, організувавши космічні міста, та частина у печерах Євразії. А незадовго до природного катаклізму світ був вражений книгою письменниці Адими «Спасителя не буде», в якій вона руйнує релігійні догми і закликає людей взяти відповідальність за своє життя, а не сподіватися на рятівника. Під час виверження вулкана Адіма встигає потрапити на корабель та піднятися до космосу. Щоб вижити в новому середовищі, людям необхідно було відмовитися від старих сімейних традицій і релігій. З іншого боку, репродуктивна функція за умов космосу виявилася неможливою. Зате у людей виявилася унікальна здатність бачити час. Виникла нова цивілізація – віри. Вони бачили всі наслідки своїх дій і могли змінювати сьогодення для позитивного результату в майбутньому. Віри розвивалися швидко. На відміну від них люди, що вціліли на Землі, все більше деградували і опустилися до рівня печерної людини, утворивши цивілізацію антів. Якось віри, спостерігаючи за Землею з космосу, на подив виявили їх на Землі, хоча були впевнені, що ніхто не міг уціліти в катастрофі. Побачивши, як анти деградують, віри вирішили допомогти їм одночасно переслідуючи свої прагматичні цілі. Що з цього вийшло, дізнаєтесь прочитавши книгу «Кватро».