Остросюжетна і моторошна розповідь-притча про те, що при зіткненні з державним насильством насамперед гинуть саме справжні таланти, бо вони — у всьому, у тому числі й у своїх людських уподобаннях, симпатіях та антипатіях справжні, а їхнє місце, нарешті отримуючи право голосно називати саме себе «носіями культури», займають пристосуванці, плагіатори, профанатори.