Незважаючи на те, що сини дражнять його за те, що він ні з ким не зустрічається, а його колишня дружина думає, що він все ще одержимий нею, 53-річний директор школи на пенсії та скульптор Вільям Еверетт Ларсон радий, що він чекав, доки знайшов 47-річну шкільну викладачку мистецтва Джессіку Деніелс. Він захоплюється Джессікою за її сміливі твори та те, як вона розпоряджається своїм життям. Однак Уілл вважає, що єдина ушкоджена минулим частина Джессіки, це її серце. Джессіка запевняє Вілла, що вона не в змозі довго любити, але Вілл відмовляється повірити, що це правда. Так, це проблема, тому що досвід з минулого Джесікі змушує її дивитися на побачення, тільки як на розвагу, а на чоловіків, як на взаємозамінних. Але коли вона пропонує йому тимчасову сексуальну вірність, Вілл вирішує прийняти те, що може отримати, поки не знайде спосіб переконати Джесіку, що вона все ще здатна любити. Джессіка Деніелс загалом задоволена своїм життям. Її дочка закінчила коледж. Їй лишилося кілька років до пенсії. Життя хороше, хоча останнім часом його перестали цікавити і його мистецтво, і чоловіки. Оскільки Джессіка ніколи не була тим типом жінки, яка шукає єдиного особливого чоловіка, з яким можна створити сім'ю, зазвичай вона зустрічається та насолоджується всіма чоловіками, яких хоче. Що поганого в тому, якщо її це влаштовує? Уілл безперечно симпатичний і чарівний, але вона не впевнена в тому, що він стоїть проблем, що виникають, коли зустрічаєшся лише з однією людиною. Їй подобається їздити на мотоциклі, дуже подобається його мистецтво, і вона думає, що в основному він чудовий хлопець. Але, проживши тридцять років на самоті, Джессіка знає, що більшість стосунків просто не вдаються для жінки з таким минулим, як у неї. Коли Вілл продовжує наполягати на тому, щоб з нею переспати, вона нарешті здається. Але в глибині свого серця Джессіка знає, що це не триватиме довго.