Фей та Емері познайомилися ще підлітками, і їм знадобилося шість років, щоб прийти до вівтаря. Обидва були надмірно розсудливі, надто правильні. Мабуть, саме з цієї причини Емері у віці сорока п'яти років раптово втратив голову через дівчинку вдвічі молодший за себе і зник з нею в одну прекрасну ніч, не обтяжуючи себе поясненнями. Фей думала, що з почуттями покінчено, адже її час минув. Їй не спадало на думку, що кохання може застати жінку не навесні, а під осінь життя. І закохається вона в людину, яку знала з давніх-давен, проте навіть у думках не допускала, що вона замінить для неї весь світ…