«…Прогресивні ідеї більшість із «нових» людей засвоїла собі не так, як засвоювалися ці ідеї самотніми героями та подвижниками думки колишніх часів. Нові люди «з дитинства, неодмінно і постійно, насичувалися тими поняттями та прагненнями, для яких перші найкращі люди мали боротися, сумніватися і страждати у зрілому віці». Одним словом, «нові» люди не завоювали своїх переконань «з бою»: вони набули їх напівсвідомого, напівмеханічного шляху, вони вклонилися ідеям, як святині, заповіданій минулим…»