Монографія присвячена малодослідженій у світовій науці історії садів Іспанії, які займають особливе місце у садово-парковому мистецтві Західної Європи. З давніх часів мистецтво Іспанії, що містило в собі художні традиції різних народів, що змінювали один одного на Іберійському півострові, розвивалося в нерівному, немов пульсуючому темпі. Автор докладно розглядає окремі періоди іспанського паркобудування, коли були знайдені оригінальні образні рішення та стильові системи. матеріал монографії відображає живі та безпосередні враження дослідника від зустрічі із уславленими пам'ятками іспанського садово-паркового мистецтва.