Опинившись у чужому оточенні, людина змінюється. Часто — до невпізнання. Цей світ — чужий для людей. Тут оживають найстрашніші та маячні фантазії. І людина змінюється, підлаштовуючись. Він змінюється і вже не зрозуміти, що страшніше: мертвець, який ожив жертві вірші, або звичайнісінька людина, для якої зрада, брехня і насильство — звична справа. дивина і пошук людини в людині — все це характерно для прози Даніхнова, всім цим сповна він наділив свій новий твір».