Перед вами детективний роман. Іронічний – шпигуни є, кохання є, шпигунства немає. «Діючі особи – молоді хлопці та дівчата, які ведуть абсолютно світський спосіб життя. Веселі, сучасні, привабливі. І все їм у цьому зовнішньому житті дозволено, крім наркотиків. Зрозуміло, це шпигуни, агенти, тільки Моссада, а чогось подібного, але з іншою назвою. І назву, і країну треба буде вигадати. Так само, як Фолкнер вигадав, населив, олюднив Йокнапатофу. Одну з таких агентів (агентш?), молоду та дуже гарну жінку, посилають на відповідальне та дуже небезпечне завдання. Інструктує її молодий красень — начальник та цивільний чоловік, тобто бойфренд. Їй дозволяється все, крім переходу за деяку заборонену межу, про яку сказано лише: „Сама знаєш, про що я…“