Нерозумно я помер. Пережив Афган у лавах «кажанів», 90-ті та епоху становлення дикого капіталізму, а шлях свій закінчив під колесами сміттєвозу. Однак заслужений квиток до Чистилища мені так і не дістався. Схоже, що Небеса і Безодня ще не втомилися сміятися з моїх витівок, одноголосно вирішивши: «А ну повтори!». Тільки вже під іншим небом і в чужому тілі. А що, тут теж жити можна! Місцеві клани точнісінько гангстери Чикаго в 30-х, ось тільки в руках моїх не «Томпсон», а «Папаша» — ППШ. А якщо чогось тут і не пам'ятаю, то хлопчина-господар тіла підкаже. Або я йому. Тут як подивитися! Ну що, 7,62 чи файербол? Гей ви там, на трибунах, а от і повторю!