Психоделіка - це перше, що спадає на думку після першого десятка сторінок. Потім начебто стає легше. Автору, однозначно, вдалося передати читачеві біль і муки замутненої свідомості, полон ілюзій та минулого, безглуздий чад безвиході. Тяжко і зі скрипом деталі головоломки встають на свої місця, хитається маятник – від повного нерозуміння до співпереживання та участі. Повість серйозна. Сильна. Правдоподібна. Питання тільки в тому, хто наважиться зануритися в цей вир настільки, щоб доплисти до кінця і побачити сонячне світло над кромкою води, що вагається. Хто? Шанувальники, безперечно, знайдуться. Але 'це кіно не для всіх'.-- Бойкова Олена