Вони зустрілися випадково, дівчинка та дорослий чоловік, але з цього моменту долі їх виявились пов'язаними незримою нерозривною ниткою… Прочитавши ці слова, хтось, можливо, подумає, що повість американця Роберта Натана в дусі широко відомої «Лоліти» Володимира Набокова . Але ні, у цій книзі, написаній, до речі, задовго до «Лоліти», події розвиваються зовсім інакше. Реальність і фентезі так химерно і невіддільно переплітаються в цій овіяній світлій таємній розповіді, що Р. Натан справедливо називали письменником казкового реалізму. І хоча повість про кохання, саме це слово звучить у ній лише раз — у найфатальніший момент життя героїв… «Ця книга глибоко зворушила і пронизала мене, двадцятирічного. І тепер, через тридцять п'ять років, вона так само зворушлива і пронизлива»,— так відгукнувся на одне з перевидань повісті відомий американський письменник Рей Бредбері.