День твого весілля має бути найщасливішим днем твого життя, вірно? Так кажуть, принаймні. І я сподівалася, що в мене буде так само. Що я одержала? Найгірший. У сенсі, не може бути дня гірше, ніж той, коли хтось помер. Так що... Я була трохи п'яна і, можливо, трохи імпульсивна... Сиділа в дешевій забігайлівці десь на Алясці, одна, у весільному сукня, спустошена і вбита своїм горем. Вісім братів, один бар. Звучить немов невдалий жарт, вірно? Я теж так думав. Дівчина входить у бар, вся промокла і у весільній сукні. Я знав, що не повинен її торкатися. З одного боку, вона була устілка п'яна, але з іншого — з розбитим серцем. Я досить надивився, щоб зрозуміти це. Такі речі зазвичай ведуть до прихильності, а нав'язлива дівчина — останнє з того, чого б мені хотілося… Я засвоїв, що бар повинен працювати під гарним керуванням, і тільки я міг забезпечити це — принаймні всі мої сімох норовливих братів злякалися цього обов'язку. Коли ця гаряча, як саме пекло, красуня увійшла, одягнена в промоклу весільну сукню, моєї уяви вистачило сповна, а в мене воно бурхливе. Я знав, що не повинен був до неї торкатися. Навіть пальцем. Навіть випадкові думки про це не мали відвідувати мою голову. Але я це зробив.